Виховні заходи

 

Літературна вітальня "Шевченкова весна"

2024 р.

Виховний захід "Літературні премії світу" 2023 р.

Виховний захід "Літературна кав'ярня" 2023 р.

Виховний захід на тему: "В гостях у Казки"

Мета: розвивати творчі здібності учнів, фантазію, художній   смак, бажання бути співавтором письменника; виховувати доброту, людяність, щедрість душі, інтерес до світової літератури.

Дійові особи: ведучі, Казка, Карлсон, Попелюшка, Вінні Пух, Червона Шапочка, перша дама, друга дама, цариця, дзеркальце, царівна, королевич Єлисей, служниця Чорнявка, Сонце, Місяць, Вітер.

Реквізит: декорації, маски, костюми для акторів, музична апаратура, коровай, рушник, чарівна паличка, шкатулка з подарунками, плакати з надписами: «Рекламна пауза», «До нас прийшла Казка», бинт, корзинка, яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я, рукавичка, черевичок, цибулина, дзеркало.

 Звучить пісня «В гостях у казки» (Слова та музика Н. Май)

 Мені наснились білі роси,

Птахи й співучі небеса,

Зеленої трави покоси,

Волошки сині у житах.

Приспів:

Там, за хмарами, за білими,

За піснями лебединими,

Там моє дитинство росяне

Зорепадом промайне!

Зорі з неба усміхаються,

Мрії всі мої збуваються,

Свято казки починається,

Зачаровує мене!

Співає батькова криниця

І вишня мамина цвіте,

І знов мені щоночі сниться

Моє дитинство золоте.

Приспів. (2)

1 учень «Забута казка – це золоте намисто, яке впало на морське дно», – кажуть старі люди.  Казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Перегортаючи сторінки улюблених казок, ви розумієте, що казки – то наші великі вчителі, які спочатку виховують, а потім вже розважають.                                            

2 учень Казка – це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів’я, приказки. Вивчайте їх, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас. Хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.

3 учень. Існує книг багато на землі,

               Вони цікаві, мудрі та повчальні.

               Та кожен з нас, дорослий чи малий,

               Казки читає – дуже вони гарні.

1 учень. Казка – це світ чарівний і незвичний,

               Казка – це диво сповнене краси.

               Поринь у казку – це ж бо так цікаво,

               Це справді радість, свято для душі.

2 учень. У казці звірі свою мову мають,

               Дерева розмовляють, мов  живі,

               Добро і правда завжди зло долають,

               Тому і люблять казку діти всі.

3 учень. Мудра казко, казко – чарівнице,

               Ти даруєш ласку,

               Вчиш ростить пшеницю.

               Поведи нас за собою в світ

               Прекрасний і чудовий.

Всі. Казко! Казко! Йди до нас!

(Заходить дівчинка в костюмі)

Казка. Вітаю вас, дорослі і малі,

             Від всіх казок низенький вам уклін.

             Я – казка мудра, хочу вам сказати,

             Що кожен з вас повинен мене знати.

             Бо, кажуть, казка вчить на світі жити,

             Та правду і волю завжди боронити.

             Я, друзі, казка добра і чарівна.

               Мене ви знаєте і любите, мабуть.

Я прийшла до вас не сама. Пропоную вам вгадати з якої казки прийшли до вас герої.

             

(Заходять учні в костюмах героїв казок і розповідають про себе, а учні повинні назвати казку)

       Хто моторчик свій заводить?

     З даху в гості хто приходить?

     І на свято він добрався –

     Скажемо дружно:

     «Здрастуй,...»  («Малюк і Карлсон»)

     Працювала я у хатці.

     Танцювала у палаці,

     Є така у мене звичка –

     Десь губити черевички. («Попелюшка»)

     Він веселий і не злобний,

     Цей хороший дивачок.

     З ним господар, хлопчик Робін,         

     І товариш – П’ятачок.

      До прогулянок він ласий,

     Є на мед чудовий нюх,

     Зветься плюшевий ведмедик,

      Всім відомо...(«Вінні Пух»)

Казка. Молодці, діти. Всіх героїв впізнали, отже, добре пам’ятаєте ці казки. А до нас прийшла  ще одна гостя.

(На сцену виходить дівчинка в костюмі Червоної Шапочки з кошиком в руках. Вона співає  пісню)

Текст (слова) песни «Песня Красной Шапочки»

Если долго, долго, долго,

Если долго по дорожке,

Если долго по тропинке

Топать, ехать и бежать,

То, пожалуй, то, конечно,

То, наверно, верно, верно,

То, возможно, можно, можно,

Можно в Африку прийти!

А-а в Африке реки вот такой ширины!
А-а в Африке горы вот такой вышины!
А-ах, крокодилы, бегемоты,
А-ах, обезьяны, кашалоты,
А-ах, и зеленый попугай!
А-ах, и зеленый попугай!

И как только, только, только,
И как только на тропинке,
И как только на дорожке
Встречу я кого-нибудь,
То тому, кого я встречу, –

Даже зверю, – верю, верю, –

Не забуду, – буду, буду,
Буду «здрасьте» говорить.

А-а, здравствуйте реки вот такой ширины,
А-а здравствуйте горы вот такой вышины,
А-ах, крокодилы, бегемоты,
А-ах, обезьяны, кашалоты,
А-ах, и зеленый попугай!
А-ах, и зеленый попугай!

Но, конечно, но, конечно,
Если ты такой ленивый,
Если ты такой пугливый,
Сиди дома, не гуляй.
Ни к чему тебе дороги,
Косогоры, горы, горы,
Буераки, реки, раки.
Руки, ноги береги!

За-ачем тебе море вот такой ширины,
За-ачем тебе небо вот такой вышины,
А-ах, крокодилы, бегемоты,
А-ах, обезьяны, кашалоты,
А-ах, и зеленый попугай?!
А-ах, и зеленый попугай?!
А-ах, и зеленый попугай?!

Червона Шапочка. Привіт усім! Я дуже рада, що ви мене запросили на  свято. Але крім вітання я принесла вам маленьке завдання. У моєму кошику  знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, у якій казці вона зустрічається.

                           Вікторина «Чарівний кошик»

1. Бинт («Айболить»)

2. Яйце («Курочка Ряба»)

3. Ключ («Золотий ключик»)

4. Тарілка («Лисичка та Журавель»)

5. Солома («Солом’яний бичок»)

6. Пір’я («Кривенька качечка»)  

7. Рукавиця («Рукавичка»)

8. Черевичок («Попелюшка»)

9. Цибулина («Цибуліно»)

11. Дзеркало («Білосніжка і семеро гномів») 

– Молодці, ви добре справились із завданням.

Казка.  Гадаєте звірі не розмовляють? Розмовляють і звірі, і птахи. Навіть трави, кущі, дерева, чарівні предмети, а також сонце, вітер та місяць. Тож перенесемося в чарівний світ казки в королівський палац.

Звучить казкова мелодія  композитора Римського-Корсакова. Виходять учень та учениця.

Учень 4

Сказки – волшебное детство,

в них всем отрадно, тепло,

смех и печаль по соседству,

и побеждает добро.

Учениця 5

К вам поспешат на подмогу

ветер и солнце, зверье.

Верною будет дорога.

Счастье приблизит твое.

Появляются две сплетницы – придворные дамы, выступающие в роли ведущих. На них – длинные платья, шляпки; в руках у каждой – веер и зонтик.

П е р в а я  д а м а.

– Говорят, что в нашем царстве,

в тридевятом государстве,

что-то дивное творится –

царь надумал вдруг жениться.

В т о р а я  д а м а.

Да не вдруг, уж минул год

с той поры, как наш народ

по царице слезы лил,

в путь последний проводил.

П е р в а я  д а м а.

Говорят, что та, другая,

хоть пригожа, больно злая.

Мужа пилит каждый день,

тень наводит на плетень.

В т о р а я  д а м а.

Правду молвят. Молодица

по всему видать – царица.

Высока, стройная, бела,

и умом, и всем взяла.

Но зато горда, ломлива,

своенравно и ревнива.

П е р в а я  д а м а.

Говорил мне ключник лично

о приданом необычном.

В т о р а я  д а м а.

Уникальная вещица!

Есть, конечно, чем хвалиться.

Ей в приданое дано

было зеркальце одно.

Свойство зеркальце имеет:

говорить оно умеет!

С ним одним она всегда

добродушна, негорда.

У царицы нет подруг –

только царственный супруг.

П е р в а я  д а м а.

Чудеса! Неужто ей

зеркальце друзей милей?

В т о р а я  д а м а.

С ней никто не хочет знаться.

Любит сильно зазнаваться.

Дамы уходят. Появляется царица; она модно одета, в руках держит зеркальце, смотрится в него и исполняет фрагмент песни из кинофильма «Мэри Поппинс, до свидания». После этого обращается к зеркальцу.

Текст песни Мэри Поппинс – Леди Совершенство

кто от шпильки до булавки
кто от туфелек до шляпки
элегантность сама от меня без ума
и весьма почтенный джентльмен седой,
и мальчишка любой

и когда легко и просто
выхожу на перекрёсток
сто автобусов в ряд неподвижно стоят
и гудят машины
красоте салют
леди как вас зовут
Мэри, леди Мэри
Мэри, леди Мэри
вы само совершенство,
вы само совершенство
от улыбки до жестов
выше всяких похвал
ах, какое блаженство
ах, какое блаженство
знать, что я совершенство
знать, что я идеал.

Мэри, леди Мэри
Мэри, леди Мэри
Мэри

кто ангины и простуды
лечит легче, чем микстуры
и легко без затей
лучше разных врачей
людей спасает
летом и зимой
лишь улыбкой одной

дети могут стать взрослее
только я не постарею
и опять, и опять
будут все вспоминать
и мечтать о встрече
пусть пройдут года
не забыть никогда

Мэри, леди Мэри
Мэри, леди Мэри
вы само совершенство
вы само совершенство
от улыбки до жестов
выше всяких похвал
ах, какое блаженство
ах,  какое блаженство
знать что я совершенство
знать,  что я идиал
Мэри, леди Мэри
Мэри, леди Мэри
Мэри

Царица

Свет мой, зеркальце! скажи,

Да всю правду доложи:

Я ль на свете всех милее,

Всех румяней и белее?

Что ты скажешь мне в ответ?

З е р к а л ь ц е (голос за сценой).

Ты, конечно, спору нет:

Ты, царица, всех милее,

всех румяней и белее.

Ц а р и ц а (глядя в зеркальце, уходит).

Ах, голубушка – душа!

Ах, царица хороша!

П е р в а я  д а м а.

Вот она у нас какая!

В т о р а я  д а м а.

Но царевна молодая

между тем росла, росла,

поднялась и расцвела.

Белолица, черноброва,

нраву короткого такого.

Выходит царевна.

П е р в а я  д а м а.

А жених-то, говорят,

обойди сто царств подряд –

не найдешь нигде такого:

разудалого,  лихого.

А еще он всех смелей

и богат наш Елисей!

Выходит королевич Елисей. Елисей с царевной танцуют. Потом уходят. Появляется царица. Смотрится в зеркальце, прихорашивается.

Ц а р и ц а.

На девичник тороплюсь.

Вот сейчас принаряжусь.

Кто посмеет краше быть

и собой меня затмить?

Обращается к зеркальцу.

Я ль, скажи мне, всех милее,

всех румяней и белее?

Говори, я жду ответ!

З е р к а л ь ц е.

Ты прекрасна, спору нет;

но царевна всех милее,

всех румяней и белее.

Ц а р и ц а.

Ах ты, мерзкое стекло!

Это врешь ты мне назло.

Как тягаться ей со мною?

я в ней дурь-то успокою.

Но скажи: как можно ей

быть во всем меня милей?

Признавайся: всех я краше,

обойди все царство наше,

хоть весь мир – мне равной нет.

Что ты скажешь мне в ответ?

З е р к а л ь ц е.

А царевна все ж милее,

все ж румяней и белее.

Ц а р и ц а  (бросив зеркальце, хлопает в ладоши. Появляется Чернавка. Кланяется, подбирает зеркальце).

Где шатаешься без толку?

Заставляешь ждать так долго.

Ты царевну в глушь лесную

тайно отведешь. Живую

под сосной оставишь там

на съедение волкам.

Нет, уж лучше привязать.

Вдруг попробует сбежать?

Ч е р н а в к а.

Как же, матушка царица!

Разве делать так годится?

В чем несчастной той вина?

Чем прогневала она?

Ц а р и ц а.

Не тебе о том судить!

Кто ты есть, что б мне дерзить?

Ты одно должна понять:

Что велю я – выполнять.

Царица уходит, появляется царевна.

Ц а р е в н а.

Что за разговор тут гневный?

Ч е р н а в к а.

Не пойти ль нам в лес, царевна?

Много ягод уродило

нынче и грибов на диво.

Подходят к декорациям, на которых изображен лесной пейзаж. Звучит запись птичьего щебета.

Ц а р е в н а.

Как здесь дышится легко!

Мы зашли так далеко.

Может, стоит возвратиться?

Вот и солнышко садится.

Ч е р н а в к а.

Вас я здесь должна оставить.

Мне с царицею не сладить!

Ц а р е в н а.

Но послушай, жизнь моя!

В чем, скажи, виновна я?

Не губи меня, девица,

А как буду я царица,

Я пожалую тебя.

Ч е р н а в к а.

Не кручинься, Бог с тобой!

Я сейчас вернусь домой.

Ты ж ступай к лесной избушке.

Там есть бабушка-старушка.

Приютит тебя, мой свет.

Вот такой тебе совет.

Расходятся в разные стороны. Навстречу Чернавке идет царица.

Ц а р и ц а.

Что доложишь мне, сестрица?

Где красавица девица?

Все ли так, как я велела?

Как удалось-то дело?

Ч е р н а в к а.

Там, в лесу, стоит одна.

Вся дрожит, как лист, она.

Крепко связаны ей локти,

Попадется зверю в когти,

меньше будет ей терпеть

легче будет умереть.

Ц а р и ц а.

Все, ступай, пока свободна.

Но усвой, что принародно

о девице слез не лить

и ни с кем не говорить.

Я услуг не забываю,

очень щедро награждаю.

Вот держи-ка: это шаль,

серьги, брошь. Мне их не жаль.

Обе уходят.

Ц а р и ц а.

Нет девчонки – нет вопросов.

Все решилось быстро, просто.

П е р в а я   д а м а.

Что творится в нашем царстве,

в тридевятом государстве?

В т о р а я  д а м а.

Слухи это или нет,

но пропал царевны след.

Удаляются. Выходит царица. Держит зеркальце, смотрится в него и говорит.

Ц а р и ц а.

Долго на тебя сердится

я устала. Помириться

я хочу с тобой. Скажи,

да всю правду доложи:

я ль на свете всех милее,

всех румяней и белее?

Что молчишь? Я жду ответ!

З е р к а л ь ц е.

Ты прекрасна, спору нет.

Но царевна все ж милее,

Всех румяней и белее.

Ц а р и ц а.

Как! Того не может быть!

Не смогли ее убить?

А Чернавка? Солгала?

Мне? Да как она могла?

Совесть пусть меня не гложет,

А теперь лишь  яд поможет.

Поет речитативом.

В заветное лукошко я опустить мечтаю

аир болотный, сон-траву и мох,

и наливное яблоко я зельем пропитаю.

О если бы рецепт прабабки мне помог!

О сила зла, сила зла

в деле коварном нужна,

чтобы соперниц убирать с дороги.

Час колдовства, колдовства –

осуществлю все сполна.

Только пусть светит месяц мне двурогий.

Уходит. Опускается занавес. Появляются два ученика с плакатом и объявляют: «Рекламная пауза»: те же слова написаны на плакате. Ученик, который выходил перед представлением, и ученица читают попеременно.

Ученик 4

Читайте сказки Пушкина хотя бы иногда.

Герои их читателю открыты.

Подскажет вам удачливый Балда,

как не остаться у разбитого корыта.

Вы вместе с Пушкиным увидите леса,

в багрец и золото одетые искусно.

Ученица

Родной земли откроется краса,

вся прелесть речи письменной и устной.

Читайте Пушкина, и он подскажет вам,

что человек есть главное на свете.

Душой прильните к пушкинским словам

и добротой на доброту ответьте.

Звучит грустная мелодия, медленно выходит Елисей.

Е л и с е й.

Где искать, в каком краю,

ту, которую люблю?

Жизнь готов свою отдать,

Чтоб царевну увидать.

Звучит музыка. За сценой ученица, исполняющая роль

Солнца, начинает петь.

С о л н ц е.

А я солнце золотое,

очень рано я встаю,

негой, лаской налитое,

всем тепло я раздаю.

Медленно выходит на сцену, продолжая петь.

И добро, и зло я вижу.

Нету жизни без меня.

Никого я не обижу,

хоть огонь – моя броня.

Е л и с е й.

Свет наш солнышко! Ты ходишь

Круглый год по небу, сводишь

Зиму с теплою весной,

Всех нас видишь под собой.

Аль откажешь мне в ответе?

Не видало ль где на свете

Ты царевны молодой?

Я жених ее.

С о л н ц е.

Свет ты мой,

Я царевны не видало.

Знать ее в живых уж нет.

Разве месяц, мой сосед,

Где-нибудь ее да встретил

Или след ее заметил.

Появляется Месяц. Медленно движется по сцене и поет.

М е с я ц.

Вечер, ночь – моя стихия.

Ведь я месяц молодой.

Звезды дивные, лихие

рядом кружатся со мной.

В тучах ловко я ныряю –

не страшны мороз и зной.

Но с рассветом я теряю

свой характер заводной.

Е л и с е й.

Месяц, месяц, мой дружок,

Позолоченный рожок!

Ты встаешь во тьме глубокой,

Круглолицый, светлоокий.

И, обычай твой любя,

Звезды смотрят на тебя.

Аль откажешь мне в ответе?

Не видал ли где на свете

Ты царевны молодой?

Я жених ей.

М е с я ц.

Братец мой,

Не видал, я девы красной.

На стороже я стою

Только в очередь мою.

Без меня царевна, видно,

Пробежала.

Е л и с е й.

Как обидно!

М е с я ц.

Погоди, об ней, быть может,

Ветер знает. Он поможет.

Ты к нему теперь ступай,

Не печалься же, прощай.

За сценой звучит запись шума ветра. Ученик, исполняющий роль Ветра, начинает произносить слова, затем выбегает на сцену.

В е т е р.

Ветром я называюсь могучим,

для меня нет преграды ни в чем.

Нет меня ни сильнее, не круче,

расстояние мне нипочем.

Я ношусь над седыми морями,

с океаном играю шутя.

Вихрем снежным кручусь над горами

Безобиден порой, как дитя.

Е л и с е й.

Ветер, ветер! Ты могуч,

Ты гоняешь стаи туч,

Ты волнуешь сине море,

Всюду веешь на просторе.

Не боишься никого,

Кроме Бога одного.

Аль откажешь мне в ответе?

не видал ли где на свете

Ты царевны молодой?

Я жених ее.

В е т е р.

Постой…

Там за речкой тихоструйной

Есть высокая гора,

В ней глубокая нора,

В той норе во тьме печальной,

Гроб качается хрустальный

На цепях между столбов.

Не видать ничьих следов

Вкруг того пустого места,

В том гробу твоя невеста.

Королевич уходит. Появляются ведущие – придворные дамы.

П е р в а я  д а м а.

Что, нашел свою невесту?

В т о р а я  д а м а.

Да, ведь это всем известно.

Говорят, царица злая,

Новой вести ожидая

Извелась совсем она,

Сострадания полна,

долго плакала, молилась,

чудо сталось: изменилась.

Ветер правду рассказал,

путь к невесте указал.

Гроб своей невесты милой

Елисей толкнул всей силой,

И невеста ожила.

Вот такие-то дела.

И с царевной наконец

возвратились во дворец.

Хлебом-солью их встречали

и тотчас же обвенчали.

Все герои выходят на сцену, царица встречает Елисея и царевну с караваем.

        Казка.  От і настав час нам прощатися. Дружба, доброта, сміливість допомогли вам подолати перешкоди і потрапити до моєї країни. Давайте всі разом на прощання заспіваємо пісню.

(Всі учасники свята встають і співають пісню)

Песня  «Маленькая страна»

Есть за горами, за лесами маленькая страна
Там звери с добрыми глазами,
Там жизнь любви полна,
Там чудо-озеро искрится, там зла и горя нет,
Там во дворце живёт жар-птица
И людям дарит свет.
Маленькая страна, маленькая страна
Кто мне расскажет, кто подскажет
Где она, где она
Маленькая страна, маленькая страна
Там где душе светло и ясно,
Там где всегда весна

Эта страна мне только снится,
Но светлый миг придет
И на крылатой колеснице я совершу полёт
Мне час свиданья предназначен
В звёздной моей стране
Там ждёт меня красивый мальчик
На золотом коне

Маленькая страна, маленькая страна
Кто мне расскажет, кто подскажет
Где она, где она
Маленькая страна, маленькая страна
Там где душе светло и ясно,
Там где всегда весна

Льёт за окошком дождь осенний
В доме сижу одна
Верю в тебя моё спасенье маленькая страна

Маленькая страна, маленькая страна
Кто мне расскажет, кто подскажет
Где она, где она
Маленькая страна, маленькая страна
Там где душе светло и ясно,
Там где всегда весна

Там где всегда весна, там, где всегда весна

Маленькая страна

        Казка. Молодці! Що за диво ці казки! Діти! Сьогоднішнє свято – це диво, яке ви створили своїми руками. А яке свято без сюрпризів? Де моя чарівна паличка? (Паж подає чарівну паличку.) Увага!

(Фея змахує паличкою, і... Паж несе величезну коробку з подарунками для всіх учасників свята.)

Учитель:

Шановні гості! Ми з учнями дуже вдячні Вам за те, що Ви завітали до нас на свято. Прийміть від нас цей запашний коровай! На цьому наше свято завершене, дякуємо за увагу!

Виховний захід на тему: 

"Подорож до країни ввічливості"

Під веселу музику виходять хлопчики – джентльмени.

1 – й дж – н: Добрий день, шановні гості, учителі, любі хлопчики й дівчатка.

2 – й дж – н: Ми раді бачити всіх вас на нашому святі.

1 – й дж – н: Сьогодні ми поговоримо про культуру поведінки,

етикет, гарні манери. І почнемо ми з посмішки!

2– й дж – н: Посмішка робить людину гарною, ввічливою,  красивою.

1 – й дж – н: Ніжною й ласкавою, привітливою.

2 – й дж – н: Якщо ти з кимось розмовляєш –

Всі: Посміхайся!

1 – й дж – н: Якщо ти побачив знайому людину –

Всі: Посміхайся!

2 – й дж – н: Якщо у тебе щось болить –

Всі: Посміхайся!

1 – й дж – н: Якщо у тебе поганий настрій –

Всі: Посміхайся!

2 – й дж – н: Посміхайся всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов’язково

День для вас щасливим буде.

1 – й дж – н: То ж подаруймо один одному посмішку.

Виходять всі учні. Виконують пісню Шаїнського «Усмішка».

Ведучий 1 Доброго дня, дорогі діти, шановні гості. Сьогодні ми продовжуємо нашу подорож до країни Ввічливості.

І сьогоднішня зупинка у місті Чемності на вулиці Порядності

у королівстві Чарівних Слів. В країні казковій, країні чудовій, у

королівстві, де всі знають правила обов’язкові. В країні, де живуть королі і королеви, принци і принцеси.

Виходять королева Ввічливість, принцеси Чемність, Доброта, Любов.

Королева Ввічливість.

«Здрастуйте» – мовлю за звичаєм,

«Доброго дня вам!» – кожному зичу я.

«Доброго дня вам!» – людям бажаю.

«Доброго дня вам!» – гостей я вітаю.

І посміхаються у відповідь люди,

Добрі слова ж бо для кожного любі.

Принцеса Чемність.

Сійся – родися, ніжне «Будь ласка»,

Вдячне «Спасибі», «Вибач» тремтливе –

Слово у серці як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!», «Світлої днини!»

Щедро даруй ти людям, дитино!

Принцеса Доброта.

«Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові» –

Слова необхідні й корисні у мові.

Приємно їх чути і в школі і вдома

Від мами, від вчителя й просто знайомих.

Принцеса Любов.

То ж радьмо: частіше їх, друзі, вживайте,

Даруйте сміливіше радісний настрій,

І кожен свій день, як завжди, починайте

Із слів «Добрий ранок», «Вітаю Вас», «Здрастуй Вибігають

«Зло», «Забіяка», «Сердюк», «Злючка». (хлопчики)

Хлопчик «Зло». Ми зухвальці й забіяки, ми пихаті задаваки, Злі ми всі, ну просто злюки, І сердиті всі – сердюки.

Хлопчик «Злючка». Ми – лінивці й пустунці,ненаситні брехунці. Зло ми любимо робити і не вміємо дружити.

Хлопчик «Забіяка». І не хочем жити в мирі,

Смітим в  колі і в квартирі.

Все ми нищимо повсюди,

Ми такі зухвалі люди.

Всіх запрошуєм до нас.

З нами жити – просто клас!

Хлопчик «Сердюк». Всі такі ми від природи:

Сварки любимо й незгоди,

Ще пітьму і темноту.

Ми не любим доброту.

Виконують пісню на мелодію «Пісні розбійників» із м/ф «Бременські музиканти».

Не беремо книжок в руки, не потрібні нам знання.

Ой – ля – ля, ой – ля – ля, не потрібні нам знання!

Ой – ля – ля, ой – ля – ля, ох – ма!

2. Букви й цифри – беки, бяки, з лінню дружимо щодня.

Щоб нас вчили, не потерпим, не потрібні нам знання.

Ой – ля – ля, ой – ля – ля, не потрібні нам знання.

Ой – ля – ля, ой – ля – ля. Ох – ма!

Королева Ввічливість. Зачекайте, зачекайте! Ми не допустимо вас до дітей. Геть від нас, нам з вами не по дорозі. Нехай зло іде далеко – далеко з нашої прекрасної планети Земля.

Принцеса Доброта. Людина починається з добра,

Із ласки і великої любові,

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

Принцеса Чемність. Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

Принцеса Любов. Ти добро лиш твори повсюди,

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і вирости пшеницю,

Ти викопай, почисть криницю.

Королева Ввічливість. Волю дай, нагодуй пташину.

Приголуб і навчи дитину,

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

Зло і його помічники тікають зі сцени.

(Пісня Кота Леопольда «Если добрый ты»).

Виходять 2 дівчинки

1 – а. Все – із доброго чи злого –

Починається з малого.

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка.

Хліб – з маленької зернини,

Дощ – із чистої краплини.

2 – а. День турботою почнеться,

Все довкола усміхнеться.

Проганяй мерщій дрімоту

І рукам давай роботу.

І роби невтомно вміло

Хоч мале, та добре діло

Ведучий 1 В школі ми вивчаємо закони, правила життя в суспільстві. Прослухайте їх і намагайтеся запам’ятати, тому що не знаючи правил поведінки не можна жити в нашому суспільстві, в нашій країні.

Виходять два учні.

    1.  Ми у шкільному королівстві будемо гарно працювати.

У спорті зростати, старших шанувати.

Це правило запам’ятай: до школи вчасно вирушай.

Природу ти оберігай, дорожні правила всі знай.

    2. І усім нам треба знати: майна шкільного не псувати.

Товаришам допомагати, «Добрий день!» чемно казати.

Гарно вчитися усім,

Бо школа – це наш другий дім.

Виходить група дітей. За ними – баба Яга. Вона

співає коломийки.

1.   Ой піду я поміж люди

Трохи чарувати.

Будуть мої злії чари

Всі на світі знати.

Приспів: А я баба, я – Яга

Так собі гадаю:

Що когось із діточок

В злі сіті спіймаю.

2. Заварю я злеє зілля

З будяка й кропиви,

Щоб комусь із діточок

Все стало немиле. (Чарує дітей)

Приспів.

Ось тепер послухайте, які правила поведінки будуть виконувати ці діти, в серцях яких запанувала злість, неввічливість, ненависть.

Діти. 1. В школу треба запізнитись

Хоч на декілька хвилин.

І тихесенько до класу,

Пробиратися до парти,

І сліди від черевиків,

Майже зовсім непомітні

На підлозі залишити.

Після чого на весь голос

Привітатись: «Добрий день!».

І тоді усі помітять,

І тоді усі зрадіють,

І тоді тебе похвалять,

Що до школи ти прийшов.

2. Як закінчаться уроки,

І додому ти по вулиці ідеш,

Не дивуйсь, що перехожі

Всі штовхатимуть тебе.

Сам штовхайся і в дорозі

Доїдай свій бутерброд,

А обгортку кинь під ноги,

Рукавами витри рот.

3. У їдальні не забудь

Зразу ж у чужу тарілку

Непомітно зазирнуть –

І мерщій на вільне місце,

Не питаючись сідай,

Набивай повніше рота

Та розказуй про футбол.

Пам’ятай, виделка й ложка

Розказати допоможуть,

Як забив ти класний гол.

Баба Яга. Бач, які гарні правила знають ці діти. Досить мені мовчати, настав мій час – всіх буду повчати. Я підготувала шквал запитань. Якщо ви не відповісте, ці хлопчики так і залишаться зачарованими. (віддає ведучим запитання)

Ведучі читають запитання глядачам:

1.   Ви прийшли до школи. Яке перше слово повинні сказати? (Добрий день)

2.   Вам допомогли роздягнутися, повісити одяг. Що потрібно сказати? (Дякую)

3.   Ви йшли по коридору і випадково когось штовхнули. Що потрібно сказати? (Перепрошую. Вибачте.)

4.   Якщо вам треба когось попросити, щоб допомогли виконати якусь роботу, що ви скажете? (Будь ласка.)

5.   У дверях школи ви зустрілися з однокласницею. Хто першим повинен привітатися. (З двох людей одного віку перший вітається той, хто краще вихований).

6.   Назустріч чоловікові йде жінка. Хто має першим привітатися? (Першим вітається молодший зі старшим, чоловік з жінкою, хлопчик з дівчинкою, але руки вони першими не подають.)

7.   Ви зустрічаєте цю людину часто йдучи в школу, але незнайомі з нею. Чи треба в таких випадках вітатися? (Так.)

8.     У шкільному коридорі розмовляють вчителі. Серед них і твоя вчителька. Як треба привітатися? (З усіма.)

Баба Яга. На жаль, ви впорались із моїм завданням. І діти, яких я зачарувала, знову стали такими, як були раніше. Але все ж таки я вам розповім правила, за якими живуть мої друзі. Може вам сподобається, і ви будете також моїми друзями.

Не вмивайтеся ніколи і не мийте навіть руки.

Не потрібне це заняття, не вартує стільки мук.

Як замурзаються руки, шия, вуха, все у вас,

Сили витрачать не треба і даремно гаять час.

Стригтися також не варто, та й резону в тім нема,

Бо однаково на старість облисіє голова.

У дівчаток гарні кіски, але надто вже малі,

А щоб більші виростали, ви тягніть їх до землі.

Ведучий 1. Твої поради шкідливі для дітей. Забирайся геть з нашого королівства Ввічливості.

Як же треба себе вести?

1 учениця.    Прокидайся, тільки сонце встане,

І підійди тихенько до вікна.

Нехай воно на тебе зблизька гляне

Й подарує трішки ніжності й тепла.

2 учениця.    Прибери мерщій в кімнаті,

І чистим, вмитим за сніданком

Привітайся до матусі:

 – Люба ненько, з добрим ранком!

Потім радісним, привітним

Поспішай до справ, до школи.

А щоб день минав не марно,

Ти весь час поводься гарно.

Діти виконують частівки – усмішки.

1. Нас учителька навчає нас        2. «Добрий день» казати треба,

Бути чемними дітьми,                  Знаємо добре ми це всі.

Щоб ми виросли і стали               Одні кажуть раз за разом,

Всі хорошими людьми.                Інші ходять, мов німі.

3. Ми хлоп’ят своїх навчаєм,       4. Треба добре вчить уроки,

Щоб були солдатами,                   Щоб оцінку гарну мати.

А щоб краще пам’ятали,              Я ж кручуся на всі боки,

Любим їх щипати ми.                   Намагаючись списати.

5. Мій щоденник, мій товариш,  6. У дівчаток гарні кіски,

Для мене старався                         Але надто вже малі,

Я не вивчила уроку,                       А щоб більші виростали,

Він вдома зостався.                       Ми їх тягнем до землі.

7. Якщо ти моя подруга,               8. Вам усмішки ми співали,

Із нещастя визволи,                       Може в них не все гаразд.

Підніми скоріше руку,                   Підкажіть – ми станем кращі,

Щоб мене не визвали.                   Все у нас піде на лад.

Виходять 2 дівчинки.

1.   Я слова чарівні знаю,

Вивчила охоче.

І в розмові їх вживаю

З ранку і до ночі:

«Доброго здоров’я, Галю!»

2.   «Добрий день, Оленко!»

Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько.

1.   З добрим ранком всіх вітаю,

Як іду із хати.

І кажу всім «На добраніч»,

Як лягаю спати.

2.   І «Спасибі» й «Дуже прошу»,

«Вдячна вам», «Будь ласка»,

Словом, радість всім приношу,

Світ стає, як казка.

1.   «Всім привіт!», «Іди здорова.»,

«Дякую красненько!» –

Ось така чарівна мова

Радує серденько.

2.   «До побачення вам, люди,

Будьте всі здорові!»

Ці слова чарівні всюди

Ви вживайте в мові.

Ведучий 2. Деякі з вас впізнали себе, або своїх друзів у цих віршах. Кожен з вас зробив висновок і запам’ятав слова ввічливості, правила поведінки.

І зараз ми проведемо гру «Відшукай шкідливу пораду»

(сплеснути в долоні).

1.   Якщо в друга іменини,

Ти не гай ані хвилини!

Завітай до нього вранці,

Ввімкни музику для танців,

Ще й пісні горлай щосили,

Щоб скоріше стіл накрили. (сп)

2.   Подарунок лишай вдома –

Треба він тобі самому.

За один обід не варто

Подарунок віддавати. (сп)

3.   Загрібай цукерки в жмені

І ховай їх у кишені,

Торт хапай двома руками,

Їж великими шматками. (сп)

4.   Після торту руку жирну

Витри краєм скатертини.

А якщо вікно є поруч,

Витри руки краєм штори. (сп)

5.   А коли ступнеш за ганок,

Скажи: «Стіл був препоганий!»

Стане соромно родині –

    Особливо господині. (сп)

Ведучий 2. Молодці! Ви зуміли розпізнати шкідливі поради. І, звичайно, не будете їх виконувати. А чи знаєте ви, як вітаються в різних країнах?

- Жителі Тібету вітаючись піднімають головний убір правою рукою, а ліву закладають за вухо та ще й язика показують. (1)

-     В Японії є три типи поклонів: низький, середній, легкий. Японський школяр, зустрічаючи вчителя, вклоняється середнім поклоном, а потім щоразу – легким. (2)

-        Жест піднятої руки відомий ще з Стародавнього Єгипту. (1)

Люди піднімали праву руку відкритою долонею вгору, показуючи, що немає каменя, списа, вони неозброєні.

Учні. У рідній українській мові

Є звичним приязно бажати

Всіх благ, здоров’я і любові,

То ж просим Вас запам’ятати:

Усього найкращого!

На здоров’я!

До зустрічі!

Всіх благ!

На добраніч!

До побачення!

Щасти вам!

На все добре!

Бувайте здорові!

Пісня на мелодію пісні Шаїнського «Посмішка»

1.   Нас вживати треба кожен раз

Й посміхатися при цьому, як звичайно.

«Прошу дуже» і «Будь ласка» враз

В вашій мові хай оселяться негайно.

Приспів. Як до танцю просим вас –

То «Будь ласка» кожен раз.

Ми повинні мови гарної навчатись:

«Зробіть милість!», «Я прошу!»,

«Помогай бог», – вам кажу

І при цьому я всім чемно посміхаюсь.

Пам’ятайте ви про свято це,

Про слова, які сьогодні вас вітали.

Слів чарівних срібний водограй

Мова рідна в подарунок нам надбала.

Ведучий 2. Ось і закінчилось наше свято,

Залишивши теплий слід в душі.

На все добре, любі друзі,

Хай завжди в усьому вам щастить.

Діти. 1. Ти добре правила вивчай

Бо між людьми живеш.

І про культуру пам’ятай,

Як між людей ідеш.

2.   І привітатись не забудь,

Будь чемний кожен раз.

Та й кожен день культурним будь,

І кожну мить і час.

3.   За правило собі візьми

Поводитися так.

Бо ти живеш поміж людьми,

А без людей – ніяк!

4.   Хороші звички виробляй

У себе з юних літ,

Усіх навколо поважай

І посилай привіт.

5.   Себе постав на висоту,

Щоб честь поберегти,

Знай добре істину просту –

Людина в світі ти!

6.   Тому і правила вивчай,

Щоб гордо в світ іти.

Себе та інших поважай –

Людина в світі ти.

Ведучий 1. Сказав мудрець: «Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Людину відрізняй від мавпи й звіра. (2)

Хай живе на світі істина стара:

Людина починається з добра.» (разом)

Пісня на мелодію пісні «Голубий вагон» (муз. Шаїнського)

Добре слово вилікує з часом.

Вдячне слово – теплий промінець.

Дякую! Спасибі! – кажем разом,

Хто це робить – справжній молодець!

Приспів. Дякую! Дякую! Дякую! Дякую!

Дякую мамочці і спасибі вам.

Дякую! Дякую! Дякую! Дякую!

Треба казати так всім чемним діточкам.

Всім бажаєм гарних слів багато,

На здоров’я, на все добре вам.

«Хай щастить» бажаєм в будні й свята

«На добраніч» – для татусь і мам.

Використана література:

Журнали «Розкажіть онуку»     № 25 – 2003 р., №21 – 2002 р.,

№31 – 32 – 2004 р. і ін.

«Початкова освіта» № 31; 2 – 2005 р.,№9 – 2006 р.,

№30 – 31 – 2006 р. і ін.

(Звучить пісня Наталії Май «Даруй добро»).

2023 р. Грудень

Літературна кав’ярня « Крила любові »

                                                                 

Поезія - це свято як любов.
О, то не є розмова побутова

Ліна Костенко

Мета:  Познайомити учнів з кращими зразками світової  інтимної лірики, сповненої особливої аури доброти й любові, захопити їх віршами;

залучити старшокласників до активного читання та інсценізації поетичних творів;

розвивати творчі здібності учнів, культуру спілкування;

прагнути відчути життєдайну силу кохання;

виховувати  патріотичні почуття та найкращі людські риси, найчистіші помисли, найсвітліші мрії, культуру почуттів.

2023 р. Березень

 Літературна вітальня

 «Шевченкова весна»

Ведучий 1: (Музика 1)

 Доброго дня! Знову прийшла на землю шевченкова весна. В цьому році ми вшановуємо 210 річницю  з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні ми разом пройдемо життєвими шляхами великого Кобзаря.

 Ведучий 2:

Україна…В одному вже тільки цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна – це тихі води і ясні зорі. Україна – це нескінченні поля і зелені ліси, сині води Дніпра і блакитне ранкове небо.

Ведучий 1:

А яка на Україні весна…Весна-весняночка…Це вона привітна і щедра подарувала Україні Пророка. Ім’я дала йому рідна мати – Тарас.