літератури в 5 класі
Урок-подорож
до країни казок
Мета: узагальнити та систематизувати
знання учнів про казку та її особливості, розкрити загальнолюдський зміст
народних та літературних казок народів світу, встановити подібність сюжетів
казок у зарубіжній та українській літературах, поглибити знання з теорії літератури,
розвивати навички зв’язного мовлення, уміння висловлювати свою думку,
прищеплювати любов до духовних надбань людства.
Обладнання:
книжкова виставка «Країна казок», малюнки дітей, роздатковий матеріал
(літературознавчий словничок уроку, карта віртуальної мандрівки, технологічна
картка до складання казки), мультимедійний проектор, інтерактивна дошка,
мультимедійна презентація.
Тип уроку: урок – подорож,
узагальнення та систематизація вивченого про казку.
Форма проведення: віртуальна
подорож.
Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, а й
серцем.
В. Сухомлинський
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Вчитель: Діти,
продзвенів уже дзвінок,
Починається урок.
Ми сьогодні не самі,
Гості на урок прийшли.
До гостей ви поверніться,
Привітайтесь як годиться.
Діти: Добрий день!
Вчитель: Ми вам раді,
люди добрі.
І вітаєм щиро вас.
І запрошуєм ласкаво
На урок у п’ятий клас.
Рівнесенько сідаємо,
Розмову починаємо.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Забезпечення
емоційної готовності учнів до сприйняття матеріалу.
Вчитель: Діти, сьогодні у нас незвичайний урок – урок-подорож до країни казок (СЛАЙД 1), до нас у гості завітала
казка. Я просто переконана, що всі ви дуже любите казки. Із казкою ви знайомі
дуже давно. Адже існує дуже багато телевізійних передач, мультфільмів про казки
і, напевно, ще коли ви були зовсім маленькими вам ваша матуся читала казочку
перед сном, щоб вам спокійно та міцно спалося. Сьогодні на урок до нас прийшов
незвичайний гість, а саме улюбленець дітлахів, один із ведучих телепередачі
«Вечірня казка» дід Панас. Ну що дозволите дати йому слово? (Так).
СЛАЙД 2. Відеозвернення від улюбленця
дітлахів Діда Панаса.
Добрий ранок вам, малята, любі хлопчики й
дівчатка! Це я, дід Панас! І до вас
завітав, щоб розважити вас. Віршів цікавих, казок цілий віз в кишенях для вас я
приніс. Сідайте ж у коло, отут проти столу, глядіть не пустуйте, вуха для казки
свої приготуйте. Ви любите слухать казки, це я знаю, отож
бо тихенько, бо я починаю.
ІІІ. Цілевизначення
і планування навчальної діяльності.
Визначення завдань
уроку.
СЛАЙД 3. Вчитель. Протягом
багатьох уроків зарубіжної літератури ми пізнавали фантастичний світ фольклорних та
літературних казок. Сьогодні ми узагальнимо та систематизуємо набуті знання про
казку та її особливості, розкриємо загальнолюдський зміст народних та
літературних казок народів світу, встановимо подібність сюжетів, образів казок
у зарубіжній та українській літературах, поглибимо знання з теорії літератури.
Всі ми: дорослі і діти любимо мандрувати. Закрийте
очі, уявіть себе мешканцями країни казок і – вперед, на нас чекають цікаві
зустрічі, нерозкриті таємниці та незвичайні випробування. Тож наш урок – це
віртуальна подорож в країну казок. А щоб чудеса збувалися, як у казці, ви
повинні бути активними та старанними. Пізнайте світ не лише розумом, а й
серцем.
(СЛАЙД 4).
І тоді кожна казка, як говорив видатний педагог Василь
Сухомлинський, роздмухає вогник вашого мислення, навчить людяності, доброти,
працьовитості.
ІV. Актуалізація опорних знань.
Вчитель. Діти! А чи
замислювалися ви коли-небудь над тим, звідки беруться казки? (СЛАЙД
5).
В одній
давній африканській історії, яка називається «Як з’явилися у людей казки»,
розповідається: Маленька
сіра Мишка могла проникнути всюди. Вона бувала у палацах багатіїв і в оселях
бідняків. Її маленькі блискучі оченята стали свідком багатьох таємниць. Яким би
надійним не було сховище, Мишка все одно туди прослизала. І от одного разу вона
надумала сплести собі казку з усього того, що бачила на своєму віку. Казок
вийшло багато. Кожну Мишка зодягла в яскраву сукню – білу чи чорну, червону чи
синю. Так казки з’явилися в мишачій нірці. Своїх дітей вона не мала, тож казки
їй замінювали їх. Та
якось отара овець йшла по тому полю, де жила Мишка. Котрась вівця вибила ногою
дверцята мишачої хатки. Казки вибігли звідти і порозбігалися по всій землі.
СЛАЙД 6. Сьогодні,
під час нашої подорожі ми не тільки побачимо і відчуємо казки, а й дамо
відповіді на проблемні запитання «Чому нас навчає казка?», «Чому так говорять?»
Казка – це подорож в країну чудес.
Казка – це мудрість народу.
Казка– це наше дитинство.
Казка– це наша мрія, це наша фантазія.
Казка – це давній і мудрий порадник.
Казка – це наука про добро, яке
знищує зло.
СЛАЙД 7. Вчитель. Наш
шлях до країни казок складається з непростих випробувань – це десять перешкод,
які нам треба подолати, які приведуть нас до успіху. Діти! Ознайомтесь з картою
фантастичної подорожі. Ми розгадаємо з вами секрети казки, з допомогою чарівної
яблуньки пригадаємо особливості народних та літературних казок, відгадаємо
авторів телеграм від казкових героїв,
повернемо героям казок загублені речі,
а авторам – їх твори, пройдемо цитатною
доріжкою, подолаємо місток перешкод
на шляху до палацу складних запитань.
І винагородою для нас стане стрибок уяви
та ріка мудрості.
СЛАЙД 8. Музична
заставка телепередачі «В гостях у казки»
СЛАЙД 9. Секрети казки.
Вчитель.
Давайте з вами
розкриємо секрети казки.
Що таке казка?
Казка – це епічне оповідання чарівно-фантастичного,
характеру. Найвизначальнішою рисою казки є вигадка, творча мрія, фантазія, якою
забарвлено кожну оповідку.
Які казки називаються народними?
Народна казка – усна народна оповідь про вигадані події.
Які казки називаються літературними?
Літературна, або авторська казка – авторський художній
твір з вигаданим сюжетом, у якому наявні чарівні, фантастичні елементи.
Чим вони відрізняються від народних?
Фольклорна казка
|
Літературна
казка
|
автор – народ
|
автор – конкретний письменник
|
існує в різних варіантах в усній народній
творчості
|
існує в одному незмінному варіанті, якого
до публікації не було в усній народній творчості
|
чітко розмежовує героїв на позитивних і
негативних
|
зображує характери, в яких можуть
поєднуватися вади й чесноти
|
події відбуваються в умовному казковому
часі й просторі
|
події відбуваються часто в конкретному часі
або просторі
|
не містить детальних художніх описів героїв
і обставин
|
містить детальні описи місця подій,
зовнішності й характерів героїв, їхніх переживань і вчинків
|
складалися прозою
|
Складалися прозою та інколи віршами
|
-
Від якої особи, як правило, описуються події в
літературній казці? (Від автора, від персонажів.)
Автор – творець художніх текстів.
-
А що
таке мова персонажа? (Мова дійових осіб).
-
Яку
роль відіграє портрет у літературній казці?
(За допомогою портрету ми краще уявляємо
зовнішність героїв).
-
Боротьба яких двох протилежних сил
відбувається у казці?
(Боротьба
добра і зла).
-
Яка сила при цьому перемагає? (Сила
добра).
-
На які дві групи можна поділити дійових осіб в
казках? За якими ознаками? (Дійових осіб можна поділити на позитивних
та негативних за їх вчинками).
СЛАЙД 10. Вчитель
Діти, давайте пригадаємо, які види казок вам
відомі?
Типи фольклорних казок: про тварин, чарівна, соціально-побутова.
І. Казки про
твари – найдавніший вид казки, в якій вчинки звірів уподібнюються
людським. Найчастіше в них діють хитра лисичка-сестричка, вовчик-братик,
ведмідь, заєць, собака, кіт та інші свійські і дикі тварини.
Алегорія – інакомовне зображення рис характеру, поведінки, взаємин
людей і явищ суспільного життя.
Сюжет – послідовність подій у художньому творі.
Сюжет казки про тварин – зачин (простий, короткий), дія (розвивається швидко, використовуються діалоги; фантастичні
істоти майже відсутні; місце дії: ліс, галявина, поле, річка), дійові особи – тварини (різні за вдачею
та характером), кінцівка (підсумок),
виражений узагальненою фразою.
ІІ. Чарівна казка – найфантастичніша з-поміж народних казок, у ній відбуваються
надприродні перевтілення та неймовірні пригоди, діють чарівні сили та предмети.
Структура чарівної казки – зачин, потрійний повтор,
кінцівка.
Зачин – вступ, початок у епічних фольклорних
творах. Він має традиційну форму, вказує на місце або час події, знайомить з
головними героями, готує слухачів до сприйняття дальшої розповіді.
Кінцівка – заключна частина художнього твору (казки).
Як правило, в кінцівках казок міститься висновок, повчальний зміст всієї
розповіді
ІІІ. Соціально-побутові казки – відображають класове розшарування
суспільства. Бідняки, наймити, бурлаки борються проти гнобителів. Часто в цих
казках виступають персоніфіковані образи Долі, Горя, Щастя, Правди і Кривди.
Казки звеличують працьовитість, щирість, розсудливість, а висміюють ледарство,
егоїзм, зазнайство, скупість, брехливість.
Змістові
особливості тексту:
наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заголовок,
зв'язок між складовими частинами.
Тема – це предмет мовлення, те, про що йдеться
(говориться) у творі; питання, що потребує відповіді, розкриття у висловленні.
Ідея художнього твору – основна думка про зображені у творі життєві явища, висвітленню якої
підпорядкований весь текст.
З якими казками ви познайомились на
уроках зарубіжної літератури? Наведіть
приклади та визначте їх вид.
Народні казки:
«Фарбований шакал» (Індійська
народна казка)
«Момотаро, або Хлопчик-Персик». (Японська
народна казка)
Китайська народна казка
«Пензлик Маляна».
Арабська народна казка
«Синдбад-Мореплавець».
«Пані Метелиця» (Німецька народна казка)
.
Літературні казки:
Олександр Сергійович Пушкін.
«Казка про мертву царівну і сімох богатирів».
Ганс Крістіан Андерсен (1805–1875). «Снігова королева».
Оскар Уайльд (1854–1900). «Хлопчик-Зірка».
СЛАЙД 11. Вчитель. Літературна казка
є близькою до народної, тісно пов’язана з нею, та водночас відмінна.
Пригадайте, якими особливостями відрізняються ці жанри?
А перевірить ваші знання чарівна
яблунька.
Давайте наповнимо кошики народної та літературної казок вашими
правильними відповідями.
Отже, народна казка узагальнює досвід поколінь, у ній
не відчувається індивідуальність першотворця, бо кожне покоління, щось додавало
до основи, яка губиться у глибині століть. Літературна казка несе на собі
видиму печать особистості автора. У неї помітна індивідуальна манера митця і
типові для певної літературної доби особливості.
Телеграма від казкового героя.
Вчитель. На наш
незвичайний урок ми запросили багато казкових героїв, але, на жаль, вони не
змогли приїхати і надіслали лише телеграми. Щоправда в телеграмах немає
підписів. Діти! Відгадайте авторів телеграм. СЛАЙДИ 12-17.
1. Приїхати не зможу, бо моя бабуся захворіла. Віднесу
їй пиріжечки, які спекла матуся. (Червона шапочка)
2. Я в
розпачі. Карета перетворилась на гарбуз, а чудові коні стали мишами. (Попелюшка)
3. Не можу прибути, бо впав у діжку з
фарбою. (Лис Микита, Чандарава)
4. Допоміг багатьом звірятам, лікував їх від різних хвороб. Дуже втомився.
(Лікар Айболить).
5. Не чекайте. Ніяк не можу скласти з
крижинок слово «вічність». (Кай)
6. Дуже
хотілося б потрапити до вас, але соромно своєї гидкої зовнішності. Обличчям я
став схожий на жабу, а тіло моє вкрилось лускою, як у гадюки. (Хлопчик-зірка)
7. Вибачте, напевно, затримаюся, тому що ніяк не можу завести свій моторчик.
(Карлсон).
8. Не
встигну виконати добрі вчинки. Вирушаю підкоряти Острів Чудовиськ. (Хлопчик-Персик або Момотаро)
9. Стрибнула в
криницю, бо мачуха наказала витягти починок. ((Пасербиця))
10. Терміново покликав старий рибалка. У його старої
нові забаганки. Не встигну все виконати, вибачте. (Золота рибка)
11. На жаль, приїхати не зможу – я зараз дуже далеко від Вас – на острові шейха
моря, в Мавпячому місті. (Синдбад).
12. Із
задоволенням приїхав би до Вас у гості, але маю дуже багато роботи – хочу
намалювати селянам необхідні в господарстві речі. (Хлопчик Малян).
СЛАЙД 18. Музична реклама бюро
казкових знахідок (пісенька з мультфільму «Бюро знахідок»)
СЛАЙДИ 19-24
Вчитель. Бюро
казкових знахідок має на меті визначити те, як добре ви пам’ятаєте
прочитані казки, чи звертали увагу на деталі, на художнє слово.
Відгадайте. З якої казки герой загубив цю
річ?
1) Горошинка. («Принцеса
на горошинці»)
2) Гілочка з дерева. («Пензлик
Маляна»)
3) Зернинки. («Дюймовочка»)
4) Корабель («Синдбад-мореплавець»)
5) Синя фарба. («Лис
Микита» І. Франко, Чандарава з індійської.
казки «Фарбований шакал»)
6) Кришталевий черевик. («Попелюшка»).
Казкова фізкультхвилинка (СЛАЙД 25). (Звучить музика).
В казковому лісі розминка
Настала фізична хвилинка
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз.
За роботу, все гаразд!
СЛАЙД 26. Вчитель. Ми
потрапили в ліс загублених казок і щоб в ньому не заблукати,
треба перевірити виконання ще одного завдання. Група «Шукачі
казок» повернули літературні казки їх авторам та країнам, де вони були
створені. Виступ групи
«Шукачі казок».
Запрошуємо всіх до країн Європи. Ми розташували
вивчені літературні казки за місцем народження їх авторів та знайшли декілька
нових для нас імен:
Швеція – Астрід Лінгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху»;
Данія – Ганс Крістіан Андерсен «Соловейко», «Снігова королева»;
Ірландія – Оскар Уайльд «Хлопчик-Зірка»;
Англія – Джоан Кетлін Роулінг «Казки барда Бідла»;
Франція – Шарль Перро «Попелюшка»;
Німеччина – збирачі народних казок брати Грімм;
Австрія – Фелікс Зальтен «Бембі»;
Італія – Джанні Родарі «Пригоди
Цибуліно»;
Україна – Іван Франко «Фарбований лис».
СЛАЙДИ 27-32. Вчитель. Цитатна
доріжка привела нас до наступного випробування. Відгадайте героїв
казок за описом. Ілюстрації-відповіді підтвердять або спростують ваші думки.
СЛАЙД
27. «До школи прямує хлопчак дерев’яний,
Чомусь потрапляє у цирк
полотняний.
Відома ця книжка тобі, чи не так?
В пригодах яких побував цей хлопчак?» (Буратіно).
СЛАЙД 28. «Жінка
була така прекрасна та ніжна, але з криги, з сліпучої, іскристої криги. І
все-таки жива! Очі блищали, як дві ясні зірки, але не було в них ні спокою, ні
тепла». (Снігова королева)
СЛАЙД 29. «Та раптом сталося чудо – щойно
торкнулася вона персика, як щось закричало: «Ой, болить!» – із персика
вистрибнув опецькуватий хлопчик». (Момотаро або хлопчик Персик).)
СЛАЙД 30. «I з року в рік хлопчик гарнішав і
гарнішав. Хлопець був ніби заворожений своєю казковою вродою і насміхався й
глузував з нещасних та безпомічних. Виростав він гордий, себелюбний і
жорстокий». (Хлопчик-зірка)
СЛАЙД 31. « Він веселий
і не злобний,
Цей хороший дивачок.
З ним господар, хлопчик Робін,
І товариш – П’ятачок.
До прогулянок він ласий,
Є на мед чутливий нюх,
Зветься плюшевий ведмедик,
Всім
відомо…» (Вінні-Пух).
СЛАЙД 32. «Упоравшись
з роботою, дівчина йшла в куток і сідала просто на попіл, натрушений біля
каміна. Та навіть в лахмітті і в попелі вона була куди гарніша за своїх сестер,
хоч ті й ходили в пишних шатах.» (Попелюшка)
Вчитель. Ми вже
подолали чимало випробувань. Щоб пройти наступне нам треба перейти через місток
перешкод, та для цього треба зрозуміти мову, якою написані ці казки. Тож
ідемо непростим казковим шляхом разом з групою «Перекладачі».
СЛАЙД 33. Виступ групи «Перекладачі».
Нам представлені уривки казок,
написані Оскаром Уайльдом на англійській мові, Олександром Пушкіним на
російській мові та казка братів Грімм на німецькій мові (читання уривків мовою
оригіналів). Це оригінали художніх творів, тобто тексти створені
тією мовою, якою володіли автори.
СЛАЙД 34. Вчитель. Вивчаючи твори
письменників різних країн ми починаємо розуміти й поважати іншу культуру. Проте
неможливо знати усі мови світу, й тому нам на поміч приходять
перекладачі – люди, що професійно володіють іноземними мовами та мають
літературний хист. Як писав Максим Рильський в своєму сонеті
«Мистецтво перекладу», перекладачі приходять « …щоб душі поетової
вияв На нас, як рідний, з чужини повіяв». Ми маємо прекрасну можливість читати
найкращі шедеври зарубіжної літератури завдяки натхненній праці цих творчих поетів
та письменників. Геніями українського художнього перекладу були Марко Вовчок, Леся Українка,
Іван Франко, Максим Рильський, Борис Тен, Григорій Кочур, Микола Лукаш, Микола Бажан.
СЛАЙД 35. Вчитель. Місток, який ми
успішно перейшли за допомогою перекладачів привів нас до палацу
складних запитань та наступних випробувань. Багато цікавих казок ви
прочитали на уроках української та зарубіжної літератури і, мабуть, помітили,
що вони мають схожість між собою. Літературна казка «Фарбований Лис» І.Франка
перегукується з індійською народною казкою «Фарбований шакал».
Групі
«Літературознавці» було завдання створити кола Вена, порівнявши персонажі
індійської народної казки «Фарбований шакал» та літературної казки І.Франка
«Фарбований Лис». Надаємо їм слово.
СЛАЙД 36. Виступ групи «Літературознавці» (робота
з колами Вена).
Вчитель. Отже, образ
Лиса дуже повчальний. Не потрібно надто пишатися і хвалитися своїми
здібностями, бо за прорахунки суворо карають. Використовуючи інших людей, можна
залізти дуже високо, але й падати звідти буде неодмінно дуже болісно.
Чому ж в казках різних народів
натрапляємо на подібні сюжети та героїв?
Словникова робота
Мандрівний сюжет – це спільні, однакові історії,
пригоди, які зустрічаються у фольклорі різних народів.
Мандрівний герой – це
персонаж, який діє в казках різних народів під іншими іменами та дещо в інших
ситуаціях, але наділений тими самими рисами характеру.
СЛАЙД 37. Вчитель. Казки виявляються
в культурі різних народів, мають спільні риси й водночас розбіжності, зумовлені
національною своєрідністю. Так історія про фарбованого шакала походить з
індійською епосу «Панчатантра». В різні часи цей сюжет дістав оригінальну
літературну обробку: в середньовічному французькому епосі («Роман про Ренара» –
12-14 ст.), у творчості Й.В.Гете («Рейнеке-Лис»,1794). В українській літературі
маємо власний твір на цей мандрівний сюжет «Фарбований Лис» І. Франка.
Для казок різних народів світу властива подібність
ідей, тем, сюжетів, образів. Більшість казкових мотивів, героїв та сюжетів були
популярними у світовому, слов’янському й українському фольклорі, бо висміювали
подібні для різних народів вади людського суспільства, славили моральні
чесноти, передавали досвід людства, або були запозичені письменниками,
переосмислювались, наповнювались національним колоритом. Іван Франко говорив з
цього приводу: «Якщо
фольклорні твори різних народів є мудрістю, то, очевидно, мудрістю
міжнародною».
Скажіть, будь ласка, чим схожі позитивні
герої казок різних народів між собою? Вчитель. Група «Філософи» завчасно
підготувала порівняльну таблицю за казками, вивченими на уроках зарубіжної та
української літератур. Тож познайомимося з результатами їх роботи.
СЛАЙД 38. Виступ групи «Філософи» (робота
з порівняльною таблицею).
Вчитель. Отже,
в казках закладені спільні настанови на добро й справедливість. Оскар Уайльд
зобразив конфлікт між красою зовнішньою і внутрішньою та шлях головного героя
від жорстокості до набуття справжньої краси. Добро, показує автор, важливіше,
ніж краса. Тільки тоді людина по-справжньому гарна, коли її зовнішня краса
поєднана із красою душі, тобто добром, любов’ю. Саме за доброту і щирість
усміхнеться доля Попелюшці з однойменної казки Шарля Перро.
Мораллю казок «Хуха-Моховинка» і «Фарбований лис» є приховане бажання авторів
навчити людей любити, вибачати одне одному, і не тільки на словах, а й в душі
бути незлостивими, шляхетними, добрими, бо щирі і благодійні серця примножують
добро, даруючи своє тепло іншим. Ліна Костенко з цього проводу сказала: «І хто
б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе».
V. Рефлексійно-оцінювальний етап.
СЛАЙД 39. Вчитель. На карті
казкової країни є творче випробування – це так званий стрибок
уяви. У вікна до кожного з нас заглядає казка, але кожен бачить її
по-різному. Уявіть, що ми стоїмо перед стрічкою, на якій написано: «Казка – це
чудова мрія», а вдалині знаходиться будинок, у вікнах якого світяться слова
відомого українського поета Василя Симоненка: «Заглядає в шибку казка Сивими
очима, Материнська добра ласка В неї за плечима».
-
Якою
уявляється вам казка, яка заглядає в шибку? Може, і в вікна нашого класу вона теж заглядає, але кожен бачить
її по-різному.
(Казка
уявляється сивою і старенькою бабусею, доброю ненькою, маленькою і красивою
дівчинкою у вінку з чудових квітів).
-
Хіба
можуть у казки бути сиві очі? (Мабуть, можуть).
-
Як ви
розумієте цю метафору? На що вказує епітет «сиві»?
(Напевно, ця казка була створена дуже давно).
Яка найбільш характерна ознака казки
передається словами «добра
ласка»? (Добро перемагає
зло)
-
Що
привносить у вірш епітет «материнська»? (Ласкава, ніжна, добра).
-
Які
казки вам читала чи розповідала матуся у дитинстві? («Казка про золоту
рибку», «Дюймовочка», «Червона Шапочка» та ін.)
СЛАЙД 40. Перевірка
випереджального завдання групи «Ліриків» – сенкан на тему
«Казка в нашому житті».
Виступ
групи «Лірики».
Казка.
Весела, захоплююча.
Повчає, хвилює, зачаровує
Незабутні подорожі в фантастичну країну.
Чарівна атмосфера.
СЛАЙД 41. Вчитель. Наш
урок є доказом того, що казка – це наше дитинство та наша мрія, це дивовижна
подорож в країну чудес, це наука про добро, яке знищує зло, це давній і мудрий
порадник, казка – це глибокий колодязь мудрості, який неможливо вичерпати, він
завжди сповнений розуму і доброти. Казки різних
народів наповнені національним колоритом, але разом з тим мають і спільне в
будові, художніх особливостях, загальних настановах на добро й справедливість.
Наша мандрівка добігає до кінця. Разом ми виконали всі казкові завдання,
здолали всі перешкоди. Лишилось дати відповідь на проблемне запитання. Частково
це вже зробили наші «лірики» в своїх сенканах. Ми ж маємо ще сказати, чому
навчили нас казки.
Метод мікрофону.
Продовжіть
речення «Казка мене навчила…»:
-
любити життя;
-
цінувати те, що ми маємо;
-
поважати старших;
-
любити своїх батьків, допомагати їм в усьому;
-
бути добрими, чесними, справедливими, працьовитими, вірними;
-
вміти дружити.
Казки
різних народів, незважаючи на різнобарв’я культур, єдині у своїх позиціях щодо
моральних чеснот. В них мрія людства та мудрість поколінь. Казки – чарівні
проповідники доброти й милосердя, яких сьогодні так не вистачає у людських взаєминах. Було
б дуже добре, щоб, узагальнивши все найкраще, що маємо в казках різних народів,
ми змогли продовжити освоєння нових, можливо, до кінця ще й не відкритих
казкових материків. Нехай казки різних країн гуртуються і єднаються під
гостинним українським небом!
VІ Домашнє завдання. Сьогодні
на уроці ми підсумували свої знання про казку, її характерні риси для того, щоб
вдома самим виступити у ролі казкарів. Кожен отримав технологічну картку, яка
стане вам у пригоді при написанні власної казочки. Створіть обкладинку до своєї
казки (за бажанням).
Світлиця
компліментів (оцінювання).
Рекламна
хвилинка (заохочення до читання сучасної літератури).
СЛАЙД 42.
На цьому наш урок закінчено.
Дякуємо
за увагу!
Термінологічний
словничок
Казка – це епічне оповідання
чарівно-фантастичного, характеру. Найвизначальнішою рисою казки є вигадка,
творча мрія, фантазія, якою забарвлено кожну оповідку.
Народна казка – усна народна оповідь про вигадані події. Типи
фольклорних казок: чарівна, про тварин, соціально-побутова.
Літературна, або авторська казка – авторський художній
твір з вигаданим сюжетом, у якому наявні чарівні, фантастичні елементи.
Автор – творець художніх текстів.
Сюжет – послідовність подій у художньому творі.
Відмінності між фольклорними та літературними
казками:
Фольклорна казка
|
Літературна
казка
|
автор – народ
|
автор – конкретний письменник
|
існує в різних варіантах в усній народній
творчості
|
існує в одному незмінному варіанті, якого
до публікації не було в усній народній творчості
|
чітко розмежовує героїв на позитивних і
негативних
|
зображує характери, в яких можуть
поєднуватися вади й чесноти
|
події відбуваються в умовному казковому
часі й просторі
|
події відбуваються часто в конкретному часі
або просторі
|
не містить детальних художніх описів героїв
і обставин
|
містить детальні описи місця подій,
зовнішності й характерів героїв, їхніх переживань і вчинків
|
складалися прозою
|
Складалися прозою та інколи віршами
|
Казки про тварин – найдавніший вид
казки, в якій вчинки звірів уподібнюються людським. Найчастіше в них діють
хитра лисичка-сестричка, вовчик-братик, ведмідь, заєць, собака, кіт та інші
свійські і дикі тварини.
Алегорія – інакомовне зображення рис характеру, поведінки, взаємин
людей і явищ суспільного життя.
Сюжет казки про тварин – зачин (простий, короткий), дія (розвивається швидко, використовуються діалоги; фантастичні
істоти майже відсутні; місце дії: ліс, галявина, поле, річка), дійові особи – тварини (різні за вдачею
та характером), кінцівка (підсумок),
виражений узагальненою фразою.
Мандрівний сюжет – це спільні, однакові історії, пригоди, які зустрічаються у фольклорі різних
народів.
Мандрівний герой – це персонаж, який діє
в казках різних народів під іншими іменами та дещо в інших ситуаціях, але
наділений тими самими рисами характеру.
Чарівна казка – найфантастичніша з-поміж народних казок, у ній
відбуваються надприродні перевтілення та неймовірні пригоди, діють чарівні сили
та предмети.
Структура чарівної казки – зачин, потрійний повтор,
кінцівка.
Зачин –вступ, початок у епічних фольклорних
творах. Він має традиційну форму, вказує на місце або час події, знайомить з
головними героями, готує слухачів до сприйняття дальшої розповіді.
Змістові
особливості тексту:
наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заголовок,
зв'язок між складовими частинами.
Ідея художнього
твору – основна думка про зображені у творі
життєві явища, висвітленню якої підпорядкований весь текст.
Соціально-побутові
казки – відображають класове розшарування
суспільства. Бідняки, наймити, бурлаки борються проти гнобителів. Часто в цих
казках виступають персоніфіковані образи Долі, Горя, Щастя, Правди і Кривди.
Казки звеличують працьовитість, щирість, розсудливість, а висміюють ледарство,
егоїзм, зазнайство, скупість, брехливість.
Кінцівка – заключна частина художнього твору
(казки). Як правило, в кінцівках казок міститься висновок, повчальний зміст
всієї розповіді.
Реальне – яке існує в об'єктивній дійсності,
дійсне, протилежне до уявного, вигаданого, фантастичного.
Структурні
особливості казки: наявність
зачину, розвитку подій, кінцівки, послідовність викладу змісту, використання
мовних засобів зв'язку між складовими частинами, можливість скласти план тощо.
Тема – це предмет мовлення, те, про що йдеться
(говориться) у творі; питання, що потребує відповіді, розкриття у висловленні.
Фантазія – творча уява, здібність людини створювати
нові образи, часто дуже відмінні від реальних. Фантастичне – щось химерне, вигадане, малоймовірне,
створене уявою.Перекладні тексти – художні тексти,
відтворені іншою мовою.
Оригінальні твори – твори, які ми читаємо тією мовою, якою їх
було написано.
Антитеза – різке протиставлення героїв, ситуацій,
характерів, душевних або природних станів тощо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий